збірничок

ЗБІ́РНИЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до збі́рник 1.

Щодо віршів моїх — то коли вже хочете, помістіть їх де-небудь межи іншими в збірничку (Коцюб., III, 1956, 127);

Рукописні збірники та пісенники довгий час були тією літературою, що задовольняла естетичні потреби середніх і «нижчих» прошарків суспільства.. То ж не дивно, що збірнички часто зачитувалися, як кажуть, «до цурки» (Нар. тв. та етн., 2, 1961, 63).