звернений

ЗВЕ́РНЕНИЙ, ЗВЕ́РНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зверну́ти.

Кам’яні хрести біліли над шляхом і написані вугіллям дороговкази на них всі були звернені на захід (Гончар, III, 1959, 13);

Тільки тепер Рубін зрозумів слова начальника цеху, звернені до Каленика Романовича: «Це ж котрий у вас, сьомий, восьмий?» (Сенч., Опов., 1959, 38);

Прислухається Тамара.. Певно, гукає [Сашко] її. Та ясно ж, що до неї звернута його посмішка (Хижняк, Тамара, 1959, 179);

Біля нього [знамена] гордо стояв радянський воїн. Тисячі очей були звернені на нього (Цюпа, Назустріч.., 1958, 129);

Ясні зорі розвеселили її очі, звернуті на прехороше лице молодого (Н.-Лев., І, 1956, 145).

ЗВЕ́РНЕНИЙ, а, е, розм., рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до зверті́ти.

Бриль, як вареник, зверчений.