1. Словник української мови в 11 томах

звинно

ЗВИ́ННО, діал. Присл. до зви́нний.

Поляна була в такій глушині, що ніхто з людей сюди не заходив. Тільки прибіжить іноді з гущавини зайчик, ..пристрибає звинно білочка поласувати горішків торішніх (Козл., Мандрівники, 1946, 3).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звинно — Зви́нно: — зручно [12] Словник з творів Івана Франка
  2. звинно — зви́нно прислівник незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
  3. звинно — діал. Присл. до звинний. Великий тлумачний словник сучасної мови