1. Словник української мови в 11 томах

зворохоблений

ЗВОРОХО́БЛЕНИЙ, ЗБОРУХО́БЛЕНИЙ, а, е, діал.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до зворохо́бити, зворухо́бити.

Потік, зворохоблений раптовим дощем, шалів (Коб., III, 1956, 252).

2. у знач. прикм. Розхвильований.

Голодні, зворохоблені лави [людей], повні розпуки й зневір’я, ринуть на багатих, на тих, що то мають грунта [грунти] необмежені (Коцюб., І, 1955, 118).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зворохоблений — зворохо́блений дієприкметник збурений діал. Орфографічний словник української мови
  2. зворохоблений — зворухоблений, -а, -е, діал. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до зворохобити, зворухобити. 2》 у знач. прикм. Розхвильований. Великий тлумачний словник сучасної мови