1. Словник української мови в 11 томах

зворохоблювати

ЗВОРОХО́БЛЮВАТИ і ЗВОРУХО́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗВОРОХО́БИТИ і ЗВОРУХО́БИТИ, блю, биш; мн. зворохо́блять і зворухо́блять; док., перех., діал. Хвилювати.

Парасчин стогін зворухоблював на вулиці бабів, що плакали й хрестилися (Кач., II, 1958, 135);

Та тут скоїлася пригода, яка мала надзвичайні наслідки, бо зворохобила ввесь острог та боярство (Оп., Іду.., 1958, 182).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зворохоблювати — зворохо́блювати дієслово недоконаного виду хвилювати діал. Орфографічний словник української мови
  2. зворохоблювати — і зворухоблювати, -юю, -юєш, недок., зворохобити і зворухобити, -блю, -биш; мн. зворохоблять і зворухоблять; док., перех., діал. Хвилювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зворохоблювати — ХВИЛЮВА́ТИ (виводити когось з душевної рівноваги, виклика́ти тривогу, робити неспокійним), НЕПОКО́ЇТИ, ТРИВО́ЖИТИ, ТУРБУВА́ТИ, РОЗТРИВО́ЖУВАТИ, БЕНТЕ́ЖИТИ, ЗБЕНТЕ́ЖУВАТИ, РОЗБЕНТЕ́ЖУВАТИ, РОЗ'ЯТРЮВАТИ, БУНТУВА́ТИ, РОЗБУ́РХУВАТИ, ПОРУ́ШУВАТИ, ЗАЧІПА́ТИ... Словник синонімів української мови