1. Словник української мови в 11 томах

зворушити

ЗВОРУШИ́ТИ¹, ушу́, у́шиш, док., перех., рідко. Те саме, що зворухну́ти 1-4.

Оболок в небі ніде ні шматочка, Вітер в гаю не зворуше листочка (Щог., Поезії, 1958, 304);

— Хто зворушив сон мій милий? (Граб., І, 1959, 228);

Вранці ми не пустим промінь, Щоб тебе він не розбуркав, Не розвіяв мрій рожевих, Спокій твій не зворушив (Олесь, Вибр., 1958, 46);

Та й що за діти такі,— як дорослі проміж себе. О, ці вже зуміють постояти за себе! Ця думка остання аж тиху гордість зворушила в серці Катринім (Головко, II, 1957, 242).

ЗВОРУ́ШИ́ТИ², див. звору́шувати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зворушити — звору́ши́ти 2 дієслово доконаного виду схвилювати зворуши́ти 1 дієслово доконаного виду поворушити; зрушити рідко Орфографічний словник української мови
  2. зворушити — I -ушу, -ушиш, док., перех., рідко. Те саме, що зворухнути 1-4). II див. зворушувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зворушити — ЗВОРУШИ́ТИ¹, ушу́, у́шиш, док., кого, що. Те саме, що зворухну́ти 1-4. Оболок в небі ніде ні шматочка, Вітер в гаю не зворуше [зворушить] листочка (Я. Щоголів); – Хто зворушив сон мій милий? (П. Словник української мови у 20 томах
  4. зворушити — ЗВОРУ́ШУВАТИ (збуджувати співчуття, жаль, ніжність і т. ін., глибоко хвилюючи), ХВИЛЮВА́ТИ, ПРОЙМА́ТИ, ЗРУ́ШУВАТИ заст., ПОРУ́ШУВАТИ діал., ПОРУША́ТИ діал.; ТОРКА́ТИ, ТОРКА́ТИСЯ (перев. із сл. душа, серце). — Док. Словник синонімів української мови
  5. зворушити — Зворуши́ти, -рушу́, -ру́шиш, -ру́шать; звору́ши́в; зворуши́, -ші́ть і звору́ш, звору́ште Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. зворушити — Зворуши́ти, -шу́, -шиш гл. 1) зворухнути. Хотіли удвох скотить на віз того кабана, — та й не зворушать з місця. Рудч. Ск. І. 157. 2) — землю. Поднять, вспахать. Зворуши землю уміючи та посій доладу. Хата. XV. 3) Всколебать, всколыхнуть. Словник української мови Грінченка