1. Словник синонімів української мови

зворушити

ЗВОРУ́ШУВАТИ (збуджувати співчуття, жаль, ніжність і т. ін., глибоко хвилюючи), ХВИЛЮВА́ТИ, ПРОЙМА́ТИ, ЗРУ́ШУВАТИ заст., ПОРУ́ШУВАТИ діал., ПОРУША́ТИ діал.; ТОРКА́ТИ, ТОРКА́ТИСЯ (перев. із сл. душа, серце). — Док.: зворуши́ти, схвилюва́ти, пройня́ти, зру́шити, пору́шити, торкну́ти, торкну́тися. Він справді кам'яна людина.. Його ніщо не зворушує, ніщо не хвилює (Мирослав Ірчан); Сірий нудний твір, який не хвилює вас, це — поганий твір (О. Донченко); Ніхто не міг розібрати жодного слова тієї пісні, але її мелодія проймала кожного (М. Трублаїні); Підмайстер був твердий, як камінь. Ніякі просьби ані заклинання не порушували його (І. Франко); Невеличка часом пісенька, А громаду поруша: В її відгуках милесеньких, Що ніжніш від струн тонесеньких, Виявляється душа (П. Грабовський); Журавлина пісня, пролітаючи над селом, торкалася серця (М. Стельмах). — Пор. розчу́лювати, 1. хвилюва́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зворушити — звору́ши́ти 2 дієслово доконаного виду схвилювати зворуши́ти 1 дієслово доконаного виду поворушити; зрушити рідко Орфографічний словник української мови
  2. зворушити — I -ушу, -ушиш, док., перех., рідко. Те саме, що зворухнути 1-4). II див. зворушувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зворушити — ЗВОРУШИ́ТИ¹, ушу́, у́шиш, док., кого, що. Те саме, що зворухну́ти 1-4. Оболок в небі ніде ні шматочка, Вітер в гаю не зворуше [зворушить] листочка (Я. Щоголів); – Хто зворушив сон мій милий? (П. Словник української мови у 20 томах
  4. зворушити — Зворуши́ти, -рушу́, -ру́шиш, -ру́шать; звору́ши́в; зворуши́, -ші́ть і звору́ш, звору́ште Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. зворушити — ЗВОРУШИ́ТИ¹, ушу́, у́шиш, док., перех., рідко. Те саме, що зворухну́ти 1-4. Оболок в небі ніде ні шматочка, Вітер в гаю не зворуше листочка (Щог., Поезії, 1958, 304); — Хто зворушив сон мій милий? (Граб. Словник української мови в 11 томах
  6. зворушити — Зворуши́ти, -шу́, -шиш гл. 1) зворухнути. Хотіли удвох скотить на віз того кабана, — та й не зворушать з місця. Рудч. Ск. І. 157. 2) — землю. Поднять, вспахать. Зворуши землю уміючи та посій доладу. Хата. XV. 3) Всколебать, всколыхнуть. Словник української мови Грінченка