звуконаслідувальний

ЗВУКОНАСЛІ́ДУВАЛЬНИЙ, а, е. Який базується на наслідуванні звуків або являє собою звуконаслідування.

Земля у нього [П. Тичини] звучить, як орган, погляд коханої нагадує спів скрипок.. Порівнюючи з цими розкошами музичних асоціацій і уподібнень, дитячою забавкою видається звуконаслідувальна інструментовка Бальмонта (Поезія.., 1956, 33);

Звуконаслідувальні слова — слова, які відтворюють у своїй звуковій формі шуми різних предметів і явищ природи (тік-так, грр), крики тварин і птиць (мяу-мяу, гав-гав, кукуріку), а також фізіологічні прояви людини (ха-ха-ха, тьфу, брр) (Сл. лінгв. терм., 1957, 65).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звуконаслідувальний — звуконаслі́дувальний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. звуконаслідувальний — -а, -е. Який базується на наслідуванні звуків або являє собою звуконаслідування. Великий тлумачний словник сучасної мови