звуконаслідувальний
ЗВУКОНАСЛІ́ДУВАЛЬНИЙ, а, е. Який базується на наслідуванні звуків або являє собою звуконаслідування.
Земля у нього [П. Тичини] звучить, як орган, погляд коханої нагадує спів скрипок.. Порівнюючи з цими розкошами музичних асоціацій і уподібнень, дитячою забавкою видається звуконаслідувальна інструментовка Бальмонта (Поезія.., 1956, 33);
Звуконаслідувальні слова — слова, які відтворюють у своїй звуковій формі шуми різних предметів і явищ природи (тік-так, грр), крики тварин і птиць (мяу-мяу, гав-гав, кукуріку), а також фізіологічні прояви людини (ха-ха-ха, тьфу, брр) (Сл. лінгв. терм., 1957, 65).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- звуконаслідувальний — звуконаслі́дувальний прикметник Орфографічний словник української мови
- звуконаслідувальний — -а, -е. Який базується на наслідуванні звуків або являє собою звуконаслідування. Великий тлумачний словник сучасної мови