звіди

ЗВІ́ДИ, ів, мн., діал. Розвідка.

— Хто сьогодні виїхав на звіди? — Голобля з десятком козаків, —доповів Немира (Кач., Вибр., 1953, 102).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звіди — -ів, мн., діал. Розвідка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. звіди — зві́ди: ◊ <�піти́> на зві́ди = звідувати : Біля дев'ятої години ми пішли “на звіди” до... шинку, а саме до ресторану Пікавса і Бізанца в ринку, напроти головного входу до ратуша, бо там щовечора сходилося багато українців “на пиво”... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  3. звіди — Звіди, -дів м. мн. Вывѣдки, развѣдки. Піти на звіди. Аф. 449. Словник української мови Грінченка