звідництво
ЗВІ́ДНИЦТВО, а, с. Корисливе посередництво між чоловіком і жінкою для налагодження між ними любовних стосунків.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- звідництво — зві́дництво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- звідництво — -а, с. Корисливе посередництво між чоловіком і жінкою для налагодження між ними любовних стосунків. Великий тлумачний словник сучасної мови