звідникувати
ЗВІДНИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Займатися звідництвом.
Вона і лікує, вона і ворожить, і торгує, і сватає, і звідникує, і лихварює, ця довгоноса Кайтмаза (Тулуб, Людолови, II, 1957, 20).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- звідникувати — звідникува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- звідникувати — -ую, -уєш, недок. Провадити звідництво. Великий тлумачний словник сучасної мови