звідникувати
звідникува́ти
-ую, -уєш, недок.
Провадити звідництво.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- звідникувати — звідникува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- звідникувати — ЗВІДНИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Займатися звідництвом. Вона і лікує, вона і ворожить, і торгує, і сватає, і звідникує, і лихварює, ця довгоноса Кайтмаза (Тулуб, Людолови, II, 1957, 20). Словник української мови в 11 томах