звільна
ЗВІ́ЛЬНА, присл. Не поспішаючи, повільно.
Вона йшла звільна, щоб успокоїтись (Коб., І, 1956, 108);
Анатолій звільна повів головою, справа наліво, немов угадував, де сидить Державна комісія (Кучер, Дорога.., 1958, 67);
// Не бурхливо, не сильно, тихо.
Вгорі, над верховіттям дерев, звільна подував легенький вітрець (Кач., Вибр., 1947, 141);
// Поступово, не зразу.
Звільна здобув він собі признання і пошану у селян не лише свого села, але й цілого повіту (Фр., IV, 1950, 317);
Звільна народжувалися звуки нового дня: десь клацнув ланець коло криниці, хтось до когось озвався, прогуркотіла на шляху автомашина (Хлібороб Укр., 1, 1963, 25).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- звільна — зві́льна прислівник повільно незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- звільна — див. поволі Словник синонімів Вусика
- звільна — присл. Не поспішаючи, повільно. || Не бурхливо, не сильно, тихо. || Поступово, не зразу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- звільна — ПОВІ́ЛЬНО, ПОВО́ЛІ, ЗВІ́ЛЬНА, НЕШВИ́ДКО, НЕСКО́РО, НЕСПІ́ШНО, НЕПОСПІ́ШЛИВО, НЕПОСПІ́ШНО, НЕКВАПЛИ́ВО, НЕКВА́ПНО, СПОКІ́ЙНО, ТИ́ХО, СТИ́ХА, РОЗТЯ́ГНУТО, МЛЯ́ВО, ПОМА́ЛУ, СПРОКВОЛА (СПРОКВО́ЛУ), ПОКВО́ЛОМ, ПО́ВА́ГОМ, З ПРОВОЛО́КОМ, ЗЛЕ́ГКА, ЗАГА́ЙНО... Словник синонімів української мови
- звільна — Зві́льна, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- звільна — Звільна нар. Медленно, понемногу. Солодьки... звільна вирізувались з-за гори. Св. Л. 309. Словник української мови Грінченка