1. Словник української мови в 11 томах

звінувати

ЗВІНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., діал. Наділити віном.

З суду ми нині Декрети дістали: усе, що дід мав, Між нас поділити по рівній частині, А кожний щоб з того сестру звінував (Фр., X, 1954, 180).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звінувати — звінува́ти дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. звінувати — -ую, -уєш, док., перех., діал. Наділити віном. Великий тлумачний словник сучасної мови