звінчатися
ЗВІНЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся. Док. до вінча́тися 1.
[Оксана:] Візьму коли-небудь та й втечу з Василем, та й звінчаюсь! [Степанида:] Я тебе звінчаюсь! (Кроп., І, 1958, 128).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- звінчатися — звінча́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- звінчатися — див. одружуватися Словник синонімів Вусика
- звінчатися — -аюся, -аєшся. Док. до вінчатися 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- звінчатися — Звінча́тися, -ча́юся, -єшся гл. Обвѣнчаться. Я з дороги повернуся та й з тобою звінчаюся. Чуб. V. 62. Словник української мови Грінченка