звірка
ЗВІ́РКА, и, ж.
1. Дія за знач. звіря́ти² 1-3.
Ад’ютант почав повторювати телефонограму для звірки (Бурл., М. Гонта, 1959, 25).
2. спец. Останній перед друкуванням коректурний відбиток в аркушах.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me