звіробійник
ЗВІРОБІ́ЙНИК, а, ч., рідко. Те саме, що звіробі́й¹.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- звіробійник — звіробі́йник іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
- звіробійник — -а, ч., рідко. Те саме, що звіробій I. Великий тлумачний словник сучасної мови
- звіробійник — МИСЛИ́ВЕЦЬ (той, хто займається, захоплюється мисливством), МИСЛИ́ВИЙ розм., ПОЛЮВА́Ч розм.; ЛОВЕ́ЦЬ, ПІЙМА́Ч розм. (перев. той, хто ловить звіра, птахів); ЗВІРОЛО́В (перев. Словник синонімів української мови