зв’язний

ЗВ’Я́ЗНИЙ, а, е.

1. Послідовний, логічний (про мовлення, виклад думок і т. ін.).

2. рідко. Який характеризується єдністю складових частин, елементів; єдиний, неподільний.

Матеріальний світ — це зв’язне, єдине ціле, де предмети і явища органічно зв’язані одне з одним, залежать одне від одного і зумовлюють одне одного (Логіка, 1953, 65).

3. спец. Який має якусь зв’язність (у 2 знач.).

Всі грунти поділяються на такі групи.. за зв’язністю — на зв’язні (глини і суглинки), напівзв’язні (супіски) і незв’язні (піски) (Довідник сіль. будівельника, 1956, 29);

Стерню треба лущити слідом за збиранням колосових культур на легких піщаних грунтах дисковими, а на більш зв’язних лемішними лущильниками (Хлібороб Укр., 1, 1966, 8).