зв’язно

ЗВ’Я́ЗНО. Присл. до зв’я́зний 1.

Думки не плили ясно та зв’язно, як давніше, але рвались і бились на місці, мов чорні птахи в часі бурі (Фр., VI, 1951, 296);

Він кинув Сагайдачному в вічі все, що невиразно блукало в його голові, що відчував він усією своєю істотою, але ніколи не виказував так одверто, зв’язно і доладно (Тулуб, Людолови, І, 1957, 437).