1. Словник української мови в 11 томах

згарятина

ЗГА́РЯТИНА, и, ж., рідко. Те саме, що згар 1

— І страшно і гарно: і полум’я пожежі, і дим, і згарятина, і мелодії арф та бубонів, і гук гармат (Н.-Лев., IV, 1956, 242);

Пахло курявою, запиленим полином і ще чимсь незрозумілим, мов легкою згарятиною (Донч., II, 1956, 281).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. згарятина — зга́рятина іменник жіночого роду згар — залишки чого-небудь згорілого рідко Орфографічний словник української мови
  2. згарятина — ГАР (перегорілі часточки чого-небудь; що-небудь згоріле), ЗГАР, ПЕРЕГА́Р, ГОРІ́ЛЕ, ПА́ЛЕНЕ, ЗГА́РЯТИНА рідко, ПА́ЛЯТИНА розм., СМА́ЛЯТИНА розм., ГА́РИВО діал. Гаром звідкись потягло — чи не пожежа (О. Словник синонімів української мови