1. Словник синонімів української мови

згарятина

ГАР (перегорілі часточки чого-небудь; що-небудь згоріле), ЗГАР, ПЕРЕГА́Р, ГОРІ́ЛЕ, ПА́ЛЕНЕ, ЗГА́РЯТИНА рідко, ПА́ЛЯТИНА розм., СМА́ЛЯТИНА розм., ГА́РИВО діал. Гаром звідкись потягло — чи не пожежа (О. Гончар); Я бачу той далекий світ І ті шляхи за триста літ, Повиті тирсою і згаром, Побиті й палені пожаром (А. Малишко); Вже майже біля шкільного городу рилися в землі екскаватори.., чаділи їдким перегаром (Ю. Збанацький); Гостро пахло горілим, чад ще тримався в повітрі (А. Дімаров); Завжди пахло (в хаті) димом і чимсь паленим (С. Чорнобривець); Ліс став червоний, неначе пекло; згарятина та смалятина забивала дух (І. Нечуй-Левицький); Загриміло знову на заході, й повіяло не дощовою свіжістю, а гаривом спустошливої війни (В. Логвиненко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. згарятина — зга́рятина іменник жіночого роду згар — залишки чого-небудь згорілого рідко Орфографічний словник української мови
  2. згарятина — ЗГА́РЯТИНА, и, ж., рідко. Те саме, що згар 1 — І страшно і гарно: і полум’я пожежі, і дим, і згарятина, і мелодії арф та бубонів, і гук гармат (Н.-Лев., IV, 1956, 242); Пахло курявою, запиленим полином і ще чимсь незрозумілим, мов легкою згарятиною (Донч., II, 1956, 281). Словник української мови в 11 томах