згасання

ЗГАСА́ННЯ, я, с. Дія за знач. згаса́ти.

Повний місяць ясний про згасання Не гада серед пишного сяння (Гр., І, 1963, 125);

Від того вечірнього згасання вся ферма осяялася раптом незвичайним казковим світлом (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 70);

Згасання умовного рефлексу настає тим швидше, чим менша пауза між повтореннями (Фізіол. вищої нерв. діяльн., 1951, 28);

*Образно. Гули джмелі в тон рокітливому згасанню струн (Тулуб, Людолови, І, 1957, 64).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. згасання — згаса́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. згасання — -я, с. Дія за знач. згасати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. згасання — Згаса́ння, -ня с. Угасаніе. Щог. Сл. 6. Словник української мови Грінченка