згасання
ЗГАСА́ННЯ, я, с. Дія за знач. згаса́ти.
Повний місяць ясний про згасання Не гада серед пишного сяння (Гр., І, 1963, 125);
Від того вечірнього згасання вся ферма осяялася раптом незвичайним казковим світлом (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 70);
Згасання умовного рефлексу настає тим швидше, чим менша пауза між повтореннями (Фізіол. вищої нерв. діяльн., 1951, 28);
*Образно. Гули джмелі в тон рокітливому згасанню струн (Тулуб, Людолови, І, 1957, 64).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me