зглянути
ЗГЛЯ́НУТИ, ну, неш; наказ. сп. зглянь; док., рідко. Однокр. до згляда́ти.
В грубі жар-жар, аж любо оком зглянути (Свидн., Люборацькі, 1955, 176);
Золотариха аж головою покрутить і якось ніби жалібно на мене згляне (Барв., Опов.., 1902, 70);
Хлопець схопився з місця, ніби його опекло огнем, швидко зглянув кругом себе (Вас., II, 1959, 55).
◊ Аж не згля́нути — аж очам боляче.
— Ой, червона ж яка [хустка]! Аж не зглянути (Головко, І, 1957, 106);
Скі́льки о́ком [не] згля́неш див. о́ко.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зглянути — згля́нути дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- зглянути — -ну, -неш; наказ. сп. зглянь; док., рідко. Однокр. до зглядати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зглянути — ГЛЯ́НУТИ, ПОГЛЯ́НУТИ, ПОДИВИ́ТИСЯ, ЗИ́РКНУТИ, СПОГЛЯ́НУТИ рідше, ЗГЛЯ́НУТИ рідше, ЗИРНУ́ТИ рідше, ЛУ́ПНУТИ фам., ГЛИ́ПНУТИ діал., ПОГЛИ́ПНУТИ діал.; БЛИ́МНУТИ, БЛИ́СНУТИ, ЗБЛИ́СНУТИ, БЛИ́КНУТИ (перев. зі сл. очима, оком, поглядом). Гляньте, хлопці!... Словник синонімів української мови
- зглянути — Згля́нути, -ся см. зглядати, -ся. Словник української мови Грінченка