зглядітися
ЗГЛЯ́ДІТИСЯ і ЗОГЛЯ́ДІТИСЯ і ЗГЛЕ́ДІТИСЯ і ЗОГЛЕ́ДІТИСЯ, джуся, дишся, док., перев. із заперечною част. не, розм. Те саме, що згля́діти.
[Василиха:] І як же ті літа швидко минають. Іще мені самій теє дівування перед очима: не згляділась, як і дочка виросла (Вас., III, 1960, 63);
Микола зоглядівся, що в його не було ні шматка хліба, ні краплі води (Н.-Лев., II, 1956, 233);
Не згледишся, як проминуть літа, І ваші учні, дужі й молоді, Себе покажуть в радіснім труді (Підс., Поеми, 1954, 6);
Не зогледілися [друзі], як і світанок підкрався (Кучер, Голод, 1961, 56).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зглядітися — згля́дітися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- зглядітися — і зоглядітися і згледітися і зогледітися, -джуся, -дишся, док., перев. із заперечною част. не, розм. Те саме, що зглядіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зглядітися — ПОБА́ЧИТИ (сприйняти зором), СПОСТЕРЕГТИ́, НАБА́ЧИТИ розм., НАГЛЯ́НУТИ розм., НАГЛЯ́ДІТИ розм., НАГЛЕ́ДІТИ розм., УГЛЕ́ДІТИ (ВГЛЕ́ДІТИ) розм., УГЛЯ́ДІТИ (ВГЛЯ́ДІТИ) розм. рідше, ЗГЛЯ́ДІТИ (ЗОГЛЯ́ДІТИ) розм., ЗГЛЯ́ДІТИСЯ (ЗОГЛЯ́ДІТИСЯ) розм. Словник синонімів української мови