зглядітися

ЗГЛЯ́ДІТИСЯ і ЗОГЛЯ́ДІТИСЯ і ЗГЛЕ́ДІТИСЯ і ЗОГЛЕ́ДІТИСЯ, джуся, дишся, док., перев. із заперечною част. не, розм. Те саме, що згля́діти.

[Василиха:] І як же ті літа швидко минають. Іще мені самій теє дівування перед очима: не згляділась, як і дочка виросла (Вас., III, 1960, 63);

Микола зоглядівся, що в його не було ні шматка хліба, ні краплі води (Н.-Лев., II, 1956, 233);

Не згледишся, як проминуть літа, І ваші учні, дужі й молоді, Себе покажуть в радіснім труді (Підс., Поеми, 1954, 6);

Не зогледілися [друзі], як і світанок підкрався (Кучер, Голод, 1961, 56).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зглядітися — згля́дітися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. зглядітися — і зоглядітися і згледітися і зогледітися, -джуся, -дишся, док., перев. із заперечною част. не, розм. Те саме, що зглядіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зглядітися — ПОБА́ЧИТИ (сприйняти зором), СПОСТЕРЕГТИ́, НАБА́ЧИТИ розм., НАГЛЯ́НУТИ розм., НАГЛЯ́ДІТИ розм., НАГЛЕ́ДІТИ розм., УГЛЕ́ДІТИ (ВГЛЕ́ДІТИ) розм., УГЛЯ́ДІТИ (ВГЛЯ́ДІТИ) розм. рідше, ЗГЛЯ́ДІТИ (ЗОГЛЯ́ДІТИ) розм., ЗГЛЯ́ДІТИСЯ (ЗОГЛЯ́ДІТИСЯ) розм. Словник синонімів української мови