1. Словник української мови в 11 томах

згорбатіти

ЗГОРБА́ТІТИ, ію, ієш, док.

1. Стати горбатим внаслідок каліцтва.

— Хто ж мене найме з малою дитиною.. Та й який догляд за Галею в чужих людях? — Мало хіба згорбатіло, покривіло та посліпло тих дітей по панських кухнях? Мало їх гине щороку? — відповідала Пріська (Л. Янов., І, 1959, 284).

2. Зігнутися від важкої праці, переживань і т. ін.; зсутулитися.

На цій роботі не забагатієш, а згорбатієш (Укр.. присл.., 1955, 59).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. згорбатіти — згорба́тіти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. згорбатіти — -ію, -ієш, док. 1》 Стати горбатим внаслідок каліцтва. 2》 Зігнутися від тяжкої праці, переживань і т. ін.; зсутулитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. згорбатіти — Згорбатіти, -тію, -єш гл. Сдѣлаться горбатымъ. Черк. у. Словник української мови Грінченка