1. Словник української мови в 11 томах

згірдно

ЗГІ́РДНО, діал. Присл. до згі́рдний.

— А ти ж видів бугая? — запитався його згірдно Петрусь (Март., Тв., 1954, 144);

Славко згірдно глянув на Івана і сплюнув. — Та вона на такого й глянути не схоче! (Кол., Терен.., 1959, 129).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. згірдно — згі́рдно прислівник незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
  2. згірдно — діал. Присл. до згірдний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. згірдно — згі́рдно зверхньо, зарозуміло, гордовито (ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт