здвоювання
ЗДВО́ЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. здво́ювати.
При скошуванні гороху переустаткованими сінокосарками валки розміщуються близько один від одного, що не дає можливості підбирати і обмолочувати їх комбайнами без попереднього здвоювання (Рад. Укр., 2.11 1962, 3);
Здвоювання рядів у русі.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- здвоювання — здво́ювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- здвоювання — -я, с. Дія за знач. здвоювати. Великий тлумачний словник сучасної мови