здвоювати

ЗДВО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗДВО́ЇТИ, здво́ю, здво́їш, док., перех.

1. Робити подвійним.

Бригадир тракторної бригади Антон Козовита і механік Григорій Войтенко половину сінокосарок обладнали довшими валкоутворювачами. Це дало можливість під час косовиці здвоювати валки механізмами (Рад. Укр., 31.Х 1962, 2).

Здво́ювати ряди́ — перешиковувати кожний ряд у строю у два ряди.

2. Збільшувати вдвоє; подвоювати.

Ті хвилі ревучі, ті хвилі мутні, що грізно з русла виступають, могли би здвоїти нам плоди землі, та нині все рвуть, заливають (У. Кравч., Вибр., 1958, 107).

Здво́ювати (здво́їти) бро́ви — зводити докупи, насуплювати брови.

— І ти вже тут? — здвоюючи брови, спитала вона дочки (Мирний, IV, 1955, 99).