1. Словник української мови в 11 томах

здеревіти

ЗДЕРЕВІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. Те саме, що здерев’яні́ти.

Відро скаменіло Мармором [мармуром] біленьким, Дівча здеревіло Явром [Явором] зелененьким (Рудан., Вибр., 1937, 74);

[Вояк:] Я згори хотів На нього коп’єм кинути, та де там! Рука мов здеревіла (Фр., IX, 1952, 266).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. здеревіти — здереві́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. здеревіти — -ію, -ієш, док. Те саме, що здерев'яніти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. здеревіти — Здеревіти, -вію, -єш гл. Превратиться въ дерево, одеревянѣть. Відро скаменіло мармором біленьким, дівча здеревіло явром зелененьким. Рудан. І. 34. Словник української мови Грінченка