здержливість
ЗДЕ́РЖЛИВІСТЬ, вості, ж., розм., рідко. Властивість за знач. зде́ржливий.
Коли б тільки вдалось їй заховати при Славкові цю задуману здержливість (Март., Тв., 1954, 323);
[Цісар:] Свою колишню здержливість байдужу Я славним ділом нині надолужу (Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 407).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- здержливість — зде́ржливість іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови