здиратися
ЗДИРА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ЗІДРА́ТИСЯ і ЗДЕ́РТИСЯ, здеру́ся, здере́шся; мин. ч. зідра́вся, ра́лася, лося і зде́рся, лася, лося; наказ. сп. здери́ся; док.
1. Відділятися, зніматися (про верхній шар чого-небудь).
2. розм. Перемагаючи труднощі, насилу сходити, підніматися вгору, злазити на що-небудь.
Гори і гори без краю!..— Побачила б оце Явдошка, де її Хома здирається до неба, то не впізнала б Хоми! (Гончар, III, 1959, 102);
Потім зідрався [Тимко] кручею до хати, зайшов у комору і ліг (Тют., Вир, 1960, 48);
Як птах бистрий, звідкись виринув хлопчик. Без драбини, по дереву,здерся на дах, до голубів (Петльов., Хотинці, 1949, 10).
3. тільки недок. Пас. до здира́ти 1-3.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- здиратися — здира́тися 1 дієслово недоконаного виду відділятися, зніматися здира́тися 2 дієслово недоконаного виду насилу сходити, підніматися вгору Орфографічний словник української мови
- здиратися — див. вилазити; лізти; підніматися Словник синонімів Вусика
- здиратися — -аюся, -аєшся, недок., зідратися і здертися, здеруся, здерешся; мин. ч. зідрався, -ралася, -лося і здерся, -лася, -лося; наказ. сп. здерися; док. 1》 Відділятися, зніматися (про верхній шар чого-небудь). 2》 розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- здиратися — Здира́тися, -ра́юся, -єшся гл. = здератися. Словник української мови Грінченка