здихаючий
ЗДИХА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до здиха́ти¹;
//
у знач. прикм. *Образно. Здихаючий звір всесвітнього капіталу робить останні зусилля, але він все-таки здохне! (Ленін, 29, 1951, 491).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me