здихаючий

ЗДИХА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до здиха́ти¹;

//

у знач. прикм. *Образно. Здихаючий звір всесвітнього капіталу робить останні зусилля, але він все-таки здохне! (Ленін, 29, 1951, 491).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me