1. Словник української мови в 11 томах

здихля

ЗДИХЛЯ́, я́ти, с., розм. Слаба, хвороблива на вигляд істота.

— Потрібно було таке здихля брати на роботу, ліпше б Ярина прийшла (Л. Укр., III, 1952, 665).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. здихля — здихля́ іменник середнього роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. здихля — див. слабий; худий Словник синонімів Вусика
  3. здихля — -яти, с., розм. Слаба, хвороблива на вигляд істота. Великий тлумачний словник сучасної мови