здовження

ЗДО́ВЖЕННЯ, я, с. Дія за знач. здо́вжити, здо́вжитися.

Художники-модельєри думають вже про здовження нашого одягу (Рад. Укр., 24.III 1968, 4);

— У нас, на Путіловському, на здовження робочого дня не підуть (Бурл., Напередодні, 1956, 357).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. здовження — здо́вження іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. здовження — -я, с. Дія за знач. здовжити, здовжитися. Великий тлумачний словник сучасної мови