здружений
ЗДРУ́ЖЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до здружи́ти.
І сплять тепер в одній могилі братській сини Вітчизни, здружені в боях (Гонч., Вибр., 1959, 216);
— Жаль.., що так скоро в’яне красота, немов здружена вона з непостійністю (Фр., І, 1955, 320).
2. у знач. прикм. Дружний.
Все швидше йде до комунізму Радянська здружена сім’я (С. Ол., Вибр., 1959, 32).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me