здружений
здру́жений
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до здружити.
2》 у знач. прикм. Дружний.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- здружений — здру́жений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- здружений — ЗДРУ́ЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до здружи́ти. І сплять тепер в одній могилі братській сини Вітчизни, здружені в боях (Гонч., Вибр., 1959, 216); — Жаль.., що так скоро в’яне красота, немов здружена вона з непостійністю (Фр., І, 1955, 320). Словник української мови в 11 томах