здружений

здру́жений

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до здружити.

2》 у знач. прикм. Дружний.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. здружений — здру́жений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. здружений — ЗДРУ́ЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до здружи́ти. І сплять тепер в одній могилі братській сини Вітчизни, здружені в боях (Гонч., Вибр., 1959, 216); — Жаль.., що так скоро в’яне красота, немов здружена вона з непостійністю (Фр., І, 1955, 320). Словник української мови в 11 томах