1. Словник української мови в 11 томах

здружуватися

ЗДРУ́ЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ЗДРУЖИ́ТИСЯ, здружу́ся, здру́жишся, док. Зближуватися, ставати друзями.

До всього прислухалася, придивлялася, міцніше здружувалася з дівчатами своєї ланки Христя (Грим., Незакінч. роман, 1962, 205);

Батько та мати раяли їй іти до їх, у село,— вона сама не схотіла, так уже вони зжилися, здружилися з Оришкою (Мирний, IV, 1955, 208);

Хоч батальйон устиг уже пройти аж до Житомира, проте Успенський все ще не здружився з бійцями (Панч, II, 1956, 442).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. здружуватися — здру́жуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. здружуватися — див. дружити Словник синонімів Вусика
  3. здружуватися — -уюся, -уєшся, недок., здружитися, здружуся, здружишся, док. Зближуватися, ставати друзями. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. здружуватися — ЗДРУЖИ́ТИСЯ (зблизитися, стати друзями), ПОДРУЖИ́ТИ, ПОДРУЖИ́ТИСЯ, ЗАПРИЯЗНИ́ТИСЯ, ЗАПРИЯТЕЛЮВА́ТИ, ЗАТОВАРИШУВА́ТИ, ПОТОВАРИШУВА́ТИ, ПОБРАТА́ТИСЯ підсил., СПРИЯТЕЛЮВА́ТИСЯ, СПРИЯТЕЛЮВА́ТИ розм., ПОТОВАРИШИ́ТИ діал. — Недок.: здру́жуватися, брата́тися. Словник синонімів української мови