1. Словник української мови в 11 томах

здружувати

ЗДРУ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗДРУЖИ́ТИ, здружу́, здру́жиш, док., перех. Зближувати, робити друзями.

Як горе народне згуртовує всіх! Як зближує, здружує всіх небезпека! Як глибшає ніжність до друзів своїх!.. (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 247);

Любов до театру здружила І. К. Тобілевича з М. Л. Кропивницьким (Життя Саксаганського, 1957, 11);

Вони були нерозлучними: спільна робота в «Червоних зорях» [підпільній комсомольській організації] ще більше здружила хлопців (Гур., Осок. друзі, 1946, 52).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. здружувати — здру́жувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. здружувати — -ую, -уєш, недок., здружити, здружу, здружиш, док., перех. Зближувати, робити друзями. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. здружувати — ЗДРУЖИ́ТИ (зблизити, зробити друзями), ПОДРУЖИ́ТИ, ПОБРАТА́ТИ підсил., ЗБРАТА́ТИ підсил., ПОРІДНИ́ТИ підсил. — Недок.: здру́жувати, брата́ти, рідни́ти. Спільна робота в "Червоних зорях" ще більше здружила хлопців (О. Словник синонімів української мови