здружувати

ЗДРУЖИ́ТИ (зблизити, зробити друзями), ПОДРУЖИ́ТИ, ПОБРАТА́ТИ підсил., ЗБРАТА́ТИ підсил., ПОРІДНИ́ТИ підсил. — Недок.: здру́жувати, брата́ти, рідни́ти. Спільна робота в "Червоних зорях" ще більше здружила хлопців (О. Гуреїв); Обнялись вони на пероні, чужі люди, що їх подружили між собою окопи і фронт (А. Шиян); Доля звела їх, молодих партизанів, подружила і навік побратала (М. Чабанівський); На березі журливеє віття Нагадає тобі лихоліття, Нагада тобі тугу пекучу, Що збратала обох нас колись (Леся Українка). — Пор. 1. єдна́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. здружувати — здру́жувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. здружувати — -ую, -уєш, недок., здружити, здружу, здружиш, док., перех. Зближувати, робити друзями. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. здружувати — ЗДРУ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗДРУЖИ́ТИ, здружу́, здру́жиш, док., перех. Зближувати, робити друзями. Як горе народне згуртовує всіх! Як зближує, здружує всіх небезпека! Як глибшає ніжність до друзів своїх!.. (Нех. Словник української мови в 11 томах