здуватися
ЗДУВА́ТИСЯ, а́ється, недок., ЗДУ́ТИСЯ, зду́ється, док.
1. Збільшуватися в об’ємі, набрякати, надиматися від чого-небудь.
Над гущавиною лісів місилися, здувалися грозові хмари і темним тістом спухали на розтріпаному небосхилі (Стельмах, I, 1962, 163);
Вода зносила її, здувалася над хвилями одежина, та руки закам’яніли на корені, і жінка міцно припала до берега (Ле, Наливайко, 1957, 398);
— От-то здулася глина, неначе худобина обпившись,— думала вона (Коцюб., І, 1955, 47);
На ставку біля цегельні здулася крига (Перв., Материн.. хліб, 1960, 179).
2. тільки недок. Пас. до здува́ти.
При мілкому загортанні [зерна] верхній шар грунту швидко пересушується, здувається вітрами або змивається дощами, оголюючи кореневу систему (Колг. Укр., 12, 1962, 6).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- здуватися — здува́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- здуватися — -ається, недок., здутися, здується, док. 1》 Збільшуватися в об'ємі, набрякати, надиматися від чого-небудь. 2》 тільки недок. Пас. до здувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- здуватися — НАБРЯКА́ТИ (про частини тіла, кровоносні судини, шрам і т. ін. — збільшуватися в об'ємі, розпухати від припливу крові, молока тощо), НАБУХА́ТИ, НАПУХА́ТИ, РОЗБУХА́ТИ підсил., БРЯ́КНУТИ розм., БУБНЯ́ВІТИ розм. Словник синонімів української мови