1. Словник української мови в 11 томах

здужалий

ЗДУЖА́ЛИЙ, а, е, рідко. Міцний, дужий.

Усім хазяйством доводиться правувати Максимові. А тепер ще — лікнеп. Важко, але нічого — хлопець здужалий, ще й не те вивезе… (Речм., Весн. грози, 1961, 78).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. здужалий — здужа́лий прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. здужалий — див. сильний Словник синонімів Вусика
  3. здужалий — -а, -е, рідко. Міцний, дужий. Великий тлумачний словник сучасної мови