1. Словник української мови в 11 томах

здуміло

ЗДУМІ́ЛО, діал. Присл. до здумі́лий.

[Вагнер:] Та що ж ти став і дивишся здуміло? Мов поночі побачив дивне щось? (Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 44).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. здуміло — здумі́ло прислівник здивовано незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
  2. здуміло — діал. Присл. до здумілий. Великий тлумачний словник сучасної мови