1. Словник української мови в 11 томах

здухвина

ЗДУ́ХВИНА, и, ж., анат. Місце у верхній частині тіла між ребрами і черевом.

Вона з жахом дивилася, як блискучий хірургічний ніж розрізав праву підреберну частину здухвини (Бурл., М. Гонта, 1959, 139).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. здухвина — зду́хвина іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. здухвина — -и, ж., анат. Місце у верхній частині тіла між ребрами і черевом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. здухвина — Зду́хвина, -ни ж. и зду́хи, -хів, м. мн. = здуховина. Так здухи й ходять у вола. Херс. у. Слов. Д. Эварн. Словник української мови Грінченка