1. Словник української мови в 11 томах

земець

ЗЕ́МЕЦЬ, мця, ч., розм. Земський діяч у дореволюційній Росії і на Україні.

Панас Мирний відобразив характерні риси земства, розкрив облудність земських начальників. Влучним словом сатирика він висміює зграю земців, чиновників, ганьбить хабарництво, підступність, шахрайство (Укр. літ., 9, 1957, 54).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. земець — зе́мець іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. земець — -мця, ч., розм. Земський діяч у дореволюційній Росії та Україні. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. земець — Зе́мець, зе́мця; зе́мці, -мців Правописний словник Голоскевича (1929 р.)