земець

зе́мець

-мця, ч., розм.

Земський діяч у дореволюційній Росії та Україні.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. земець — зе́мець іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. земець — Зе́мець, зе́мця; зе́мці, -мців Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. земець — ЗЕ́МЕЦЬ, мця, ч., розм. Земський діяч у дореволюційній Росії і на Україні. Панас Мирний відобразив характерні риси земства, розкрив облудність земських начальників. Влучним словом сатирика він висміює зграю земців, чиновників, ганьбить хабарництво, підступність, шахрайство (Укр. літ., 9, 1957, 54). Словник української мови в 11 томах