1. Словник української мови в 11 томах

землевпорядник

ЗЕМЛЕВПОРЯ́ДНИК, а, ч. Спеціаліст із землевпорядкування.

Проектуючи закладання садів на схилах, до цієї роботи треба залучити землевпорядників, грунтознавців (Колг. Укр., 3, 1962, 36);

*У порівн. Бійці йшли неквапно, на весь зріст, рухались і прямо, і навскіс, розходячись променями, наче обмірювали все поле, як землевпорядники (Гончар, III, 1959, 219).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. землевпорядник — землевпоря́дник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. землевпорядник — -а, ч. Спеціаліст із землевпорядкування. Великий тлумачний словник сучасної мови