1. Словник української мови в 11 томах

землевпорядний

ЗЕМЛЕВПОРЯ́ДНИЙ, а, е. Стос. до землевпорядкування.

Велику стійкість у боротьбі проти здійснення аграрної столипінської реформи проявили селяни с. Губарівки, Богодухівського повіту, Харківської губернії, які виступили проти проведення землевпорядних робіт і виділення куркулям кращої землі на відруби (Іст. УРСР, І, 1953, 673).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. землевпорядний — землевпоря́дний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. землевпорядний — -а, -е. Стос. до землевпорядкування. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. землевпорядний — Землевпоря́дний aбo землевпоря́дчий Правописний словник Голоскевича (1929 р.)