1. Словник української мови в 11 томах

землевпорядкування

ЗЕМЛЕВПОРЯДКУВА́ННЯ, я, с. Сукупність заходів щодо організації землі (у 5 знач.) і користування нею.

Запровадження сівозмін насамперед наводить певний порядок у використанні землі і цим воно тісно пов’язане з внутріколгоспним землевпорядкуванням (Колг. енц., II, 1956, 506).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. землевпорядкування — землевпорядкува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. землевпорядкування — -я, с. Сукупність заходів щодо організації землі (у 5 знач.) і користування нею. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. землевпорядкування — ЗЕМЛЕВПОРЯДКУВА́ННЯ (заходи щодо правильного використання землі), ЗЕМЛЕВПОРЯ́ДЖЕННЯ, ЗЕМЛЕУ́СТРІЙ. — Землевпорядкуванням треба буде вам по-справжньому зайнятися (А. Головко); — Ще не так завиють дукачі, коли землеустрій проведемо (М. Стельмах). Словник синонімів української мови
  4. землевпорядкування — рос. землеупорядочение технічно-організаційні заходи і діяльність відповідних, найчастіше державних, органів, спрямовані на впорядкування і розмежування землі з метою визначення об'єкта, суб'єкта... Eкономічна енциклопедія