землетрус
ЗЕМЛЕТРУ́С, у, ч. Коливання земної поверхні та підземні поштовхи, які виникають унаслідок геологічних процесів, що відбуваються у надрах Землі або в земній корі.
Землетруси — раптові рухи земної кори, викликані внутрішніми причинами (Курс заг. геол., 1947, 181);
Минуло трохи більше року, як землетрус обернув пишну Мессіну в груду каміння (Коцюб., II, 1955, 401).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- землетрус — землетру́с іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- землетрус — [землеитрус] -су, м. (на) -с'і, мн. -сие, -с'іў Орфоепічний словник української мови
- землетрус — Землетрясение — earthquake, earth shock — Erdbeben, unterirdische Stöße — підземні поштовхи та коливання земної поверхні, зумовлені раптовим звільненням потенціальної енергії земних надр. Гірничий енциклопедичний словник
- землетрус — -у, ч. Коливання земної поверхні та підземні поштовхи, які виникають унаслідок геологічних процесів, що відбуваються в надрах Землі або в земній корі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- землетрус — Короткотривалі, раптові струси земної кори, викликані переважно переміщенням мас гірських порід у надрах Землі, чому сприяє порушення розтяжності осередка гірських порід і виникнення сейсмічних хвиль; під час сильних... Універсальний словник-енциклопедія
- землетрус — Землетру́с, -су; -тру́си, -сів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)