землетрус
Короткотривалі, раптові струси земної кори, викликані переважно переміщенням мас гірських порід у надрах Землі, чому сприяє порушення розтяжності осередка гірських порід і виникнення сейсмічних хвиль; під час сильних з., на поверхні Землі часто виникають щілини, скиди, зсуви, цунамі; часом з. спричинюють вел. руйнування (напр., 1988 у Вірменії).
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- землетрус — землетру́с іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- землетрус — [землеитрус] -су, м. (на) -с'і, мн. -сие, -с'іў Орфоепічний словник української мови
- землетрус — Землетрясение — earthquake, earth shock — Erdbeben, unterirdische Stöße — підземні поштовхи та коливання земної поверхні, зумовлені раптовим звільненням потенціальної енергії земних надр. Гірничий енциклопедичний словник
- землетрус — -у, ч. Коливання земної поверхні та підземні поштовхи, які виникають унаслідок геологічних процесів, що відбуваються в надрах Землі або в земній корі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- землетрус — Землетру́с, -су; -тру́си, -сів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- землетрус — ЗЕМЛЕТРУ́С, у, ч. Коливання земної поверхні та підземні поштовхи, які виникають унаслідок геологічних процесів, що відбуваються у надрах Землі або в земній корі. Землетруси — раптові рухи земної кори, викликані внутрішніми причинами (Курс заг. геол. Словник української мови в 11 томах